26 квітня! В пам’яті українського
народу це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із
нашої пам’яті – неможливо.
Чорнобиль – це мука і
трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестерпний біль.
Минуло 30 рокiв, а чорний день трагедiї
продовжує хвилювати людей: i тих, кого вiн зачепив своїм недобрим крилом, i
тих, хто пiзнiше народився далеко вiд покривдженої землi. Цей день не
минув безслiдно, вiн буде завжди
об'єднувати всiх одним спогадом, однiєю печаллю, однiєю надiєю.
26 квітня у початкових класах пройшли виховні
години «Чорнобиль – чорний біль України». Вчителі розширили знання дітей про Чорнобильську
трагедію, наголосили про потенційну небезпеку радіації для усього живого, розповіли
про тих перших ліквідаторів аварії, які кинулися у вогонь, у небезпеку, які
затулили собою усіх нас; показали, що чужої біди немає. Діти засвітили свічку та
хвилиною мовчання вшанували пам'ять про героїв-ліквідаторів.
Не можна про це
не казати,
Мовляв, це було
вже давно.
Перед очима
батько-мати,
І Україна, і
Дніпро.
Не можна ні про
що мовчати,
Горить тривогою
чоло.
Птахи складають
гімн весні,
Всміхаються до
сонця квіти,
А пам'ять лине в
моторошні дні,
Гудуть жорстокі
дзвони квітня.
Немає коментарів:
Дописати коментар